Слина — у сенсі «дзеркало організму». За її характером можна будувати висновки про роботу різних органів прокуратури та навіть припускати деякі захворювання. Розповідаємо, які проблеми зі слиною мають насторожити. Підвищене слиновиділення: причини, симптоми і як лікувати розповідають тут https://vnk1.kiev.ua/disease/pidvishhene-slinovidilennya-prichini-simptomi-i-yak-likuvati/.
- Слини виробляється багато
Гіперсалівація (тобто занадто рясна виділення слини) у нормі спостерігається:
- при прорізуванні зубів;
- у вагітних – в основному в першому триместрі, коли турбують нудота та блювання;
- у пацієнтів зі знімними протезами — доти, доки завершиться період звикання.
- У решті випадків з гіперсалівацією краще здатися лікарю. Можливо, в ротовій порожнині розвинулася якась інфекція. Або причина — у холециститі, панкреатиті, гаймориті чи якомусь неврологічному розладі (включаючи хворобу Паркінсона та інсульт).
Надмірне слиновиділення також можуть провокувати деякі лікарські препарати, наприклад, протисудомні.
- Слини виробляється мало
Зазвичай у роті пересихає, коли ми хочемо пити або сильно нервуємо. Це явище тимчасове, тому безпечне. Але погано, якщо нестача слини (по-науковому, ксеростомія) відчувається постійно.
По-перше, це викликає труднощі з ковтанням і травленням (сухі грудки їжі погано просуваються стравоходом). По-друге, у людини підвищуються ризики карієсу та хвороб ясен, оскільки слина допомагає стримувати зростання шкідливих мікробів у роті та зміцнює емаль зубів. По-третє, сухість у роті найчастіше супроводжується спотворенням смаку – це призводить до зниження апетиту і, як наслідок, до виснаження організму.
Найчастіша причина ксеростомії – прийом деяких лікарських препаратів (наприклад, антидепресантів, протиалергічних, антигіпертензивних або сечогінних засобів). На другому місці – хронічні захворювання, зокрема цукровий діабет та синдром Шегрена. Рідше вироблення слини знижується через патології слинних залоз.
Вирішувати проблему потрібно разом із лікарем-терапевтом. А до візиту до фахівця рекомендується частіше полоскати рот простою водою і розсмоктувати льодяники без цукру. Це допоможе зменшити неприємні відчуття та знизити ризик ускладнень у порожнині рота.
- Слина гірка чи кисла
Справа може бути або в недостатній гігієні ротової порожнини, або — у розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Так називають захворювання, при якому послаблюється м’язова перегородка між шлунком та стравоходом. В результаті кислий вміст шлунка піднімається нагору, досягаючи основи язика. Пацієнт при цьому відчуває печіння за грудиною (печію) та кислуватий або гіркий присмак у роті. Стан посилюється після їжі та в положенні лежачи.
Лікуванням ГЕРХ займається лікар-гастроентеролог. Зазвичай пацієнтам рекомендують скоригувати раціон, а також призначають лікарські препарати, які зменшують печію.
- Слина густа та біла
Біла комковата слина може вказувати на розвиток грибкової інфекції в ротовій порожнині. Інші симптоми цього захворювання: білі плями на язику, слизової щік, губ, свербіж та відчуття вати у роті.
Найчастіше грибкова інфекція розвивається у хворих на цукровий діабет, у тих, хто носить знімні протези, а також у людей з ослабленим імунітетом (наприклад, інфікованих ВІЛ або недавно перенесли хіміотерапію).
Для лікування необхідно звернутися до стоматолога: він підбере відповідні протигрибкові препарати.
- Слина липка
Швидше за все, причина в тому, що ви дихаєте через рот – постійно чи лише уві сні. Це може бути просто поганою звичкою, а може вказувати на проблеми з ЛОР-органами чи розвиток синдрому сонних апное.
Чи здають слину в лабораторію і що по ній можна визначити?
З крові в слину проникають такі компоненти, як гормони, білки, антитіла, ферменти та цитокіни. Тому в багатьох випадках її дійсно можна використовувати для проведення аналізів як альтернативу зразкам крові або сечі.
В даний час з аналізу слини діагностують різні вірусні та бактеріальні інфекції, гормональні порушення (наприклад, синдром Кушинга), аутоімунні, метаболічні захворювання і навіть рак. Також зразки слини використовують для генетичного тестування.